BestRestoran - лучшие блюда, коктейли. Рецепты. Каталог ресторанов, кафе, баров, турбаз.



Ответить
 Діагноз нівовода...
Romi2121
26 февраля 2009 11:35
Сообщение #1



Новичок

  • 17

Репутация: - 0 +
Группа: Гости
Сообщений: 0
Регистрация: 1.01.1970
ICQ:--



Діагноз «Romi-2121»
Отож, все розпочалося ще в другій половині 80-х років.
Одного разу, хороші знайомі батьків купили собі ніву… Пам’ятаю, наче сьогодні, вона була білого кольору, повністю новою. Друзі батьків, як і самі мої батьки, любили на вихідних ходити кудись на природу, у ліс. Отож, і відповідну й машину вони придбали. І вже тоді, коли я мав 7 років, я вже тоді відчував, що я йду в тому напрямку…
Перший раз відповідно тоді я й побачив результат поєднання повного приводу з настоящим Закарпатським болотом. І це мене зразило на повал….
Але це все було тільки самою початковою стадією мого «діагнозу». Наступним етапом було те, що від бабусі на День Св. Миколая я отримую ту ж саму «Ніву», але в масштабі 1:18.
Через півтора років, в 1989-му році я став свідком надзвичайної події того часу, а саме, в сусідньому селі, біля озера, в мальовничому куточку було організоване міжнародне тріал-трофі. Отож, я катався в селі на своєму велосипеді, і несподівано біля мене зупиняється розмальований, без брезентового верху, з захисними дугами УАЗ-469 на угорських номерах. Хлопці щось запитали від мене, і я їм начинаю щось пояснювати (знаю угорську))). Що їм пояснював – не пам’ятаю. Помню тільки одне – я був у захваті від зовнішнього вигляду машини, роздивлявся її…
З тих пір мене в хату і двір не можливо було затягнути. Я все надіявся побачити того Уаза, та й логічно було чекати знов ту ж саму машину – у мене ще не було уяви щодо іншого підготовленого поза шляховика.
А в неділю зранку, питаю свого вуйка, котрий зібрався кудись на велосипеді: «Вуйку, а ти куда?». Та, розумієш ти, на Андріївському озері гонки… Може він і пізніше пожалів, що сказав куди зібрався, я навіть не просився від батьків, відразу начав проситися іти з ним. Батькам, чесно кажучи, не залишалося нічого, як відпустити мене з ним. Мені на той час було десь 7 років.
Сидів я на рамі велосипеду «Україна» і терпів 4 км. сільських та польових доріг. Але я терпів, бо знав, що мене чекає щось неймовірне. І коли ми вже під’їжджали, коли відкрився на горизонті базовий табір, велика кількість різних поза шляховиків по самий дах забруднених від болота, я про все на світі забув, я кидався від одної до іншої машини, роздивлявся їх…
Учасники були в основному з Угорщини, Німеччини, Австрії та Франції. Виступали вони на Suzuki Samurai, Rang Rover, Mitsubishi, Aro, Toyota, Nissan, Wrangler а також Уазах та Нівах.
Обстановка була надзвичайно хорошою, надзвичайне видовище, закалювання адреналіну в крові…
Це все дійство тривало 3-4 дня. Голова нашого радгоспу, організовував ці заходи ще на протязі 3-років. І жодне з них я не пропустив. З тих пір мене остаточно й безповоротно повело. У мене проявилася тяга до природи, до подорожей, ну і звісно, до колісної формули 4х4.
Наступним видовищем, куди я потрапив, був тріал організований Ужгородським клубом «Манеж 4х4». В хід пішло колекціонування журналів «4х4», збирання різних картинок пов’язаних з тематикою «OFF-ROAD». Але це все було не те. Хотілося спробувати це на ділі, а ще більше хотів… «Ніву».
Так сталося, що сестра вийшла заміж, і її чоловік, тобто мій шваґер, мав Nissan Terrano I. Це було десь в 2002р. Він, чесно кажучи, теж є любителем екстріму, і нам довго не прийшлося шукати спільної теми. От і випала можливість спробувати себе і авто на бездоріжжі. Звісно, перші метри я проходив із надзвичайно великою кількістю адреналіну в крові. Але досить таки швидко адаптувався до машини і до бездоріжжя. Вперше також випала можливість відчути чудовий запах горілого болота….
Пройшовши поступово різні етапи, наступним стало, саме купівля автомобіля. Так от, з друзями ми один час майже кожної неділі ходили на автобазар. Я, нічого не плануючи, ходив між рядами, натрапив на ніву. Зовнішній вигляд автомобіля вказував на те, що власник дещо не акуратно ставився до авто. Зовнішній вигляд автомобіля був на порядок кращим за внутрішній.. Одне тішило, що власник був старшою людиною, і пробіг на авто становив десь 125 тис. км. За 18 років. Вартість автомобіля становила 1800$, але була збита на 1500$. Оглянувши ззовні остаточно, порадившись з батьком, рішаюся, і говорю, що «Беру!» Наступного дня, оформивши авто, сідаю за кермо….. Г-м-м-м, а може не потрібно було…? Одним словом, Вона практично не їхала, не дивлячись на те, що двигун працював дуже добре. Доїхавши до свого села, ну самі розумієте, не зміг втриматися, і звертаю на польову дорогу в пошуках болота. А так як то був жовтень місяць, його було більше як достатньо. Знайшовши те, власне із-за чого й купляв ніву, «освячую» її по повній програмі. Ну, до дому заїждаю вже на машині, яка ззовні не проявляє жодних недоліків – вся в болоті)).
Батьки «оцінили» моє досягнення з попередженням. Але, їм пізніше я не залишив жодних варіантів, як тільки змиритися з моїм стилем життя.
З цього моменту моє життя дещо змінилося: «Я відкрив для себе безкрайні простори своєї батьківщини, не переходячи до категорії трактористів». Всі свої фінансові заощадження спрямовувалися на авто, на ремонт та поїздки.
Але як будь-яка людина, я бажав більшого, і відчував, що це початок зовсім іншого стилю життя, життя яке давало свободу в пересуванні, відкриттях та чудових знайомствах.
Першим досягненням у процесі побудови авто, було «ліфтування». Заліз у безкрайні мережі інету, і почав шукати конкретно, що саме потрібно для досягнення встановленого результату.
Наступним етапом була купівля резини BFGoodrich MT. Ця подія в моєму житті стала надзвичайно. Замовив колеса, оплатив завдаток…..і місяць виснажливих чекань. І коли я їх дочекався, в той же день пішов на шиномонтаж для їх установки. Моя «Нівка» кардинально змінила свій зовнішній, та й не тільки зовнішній, а й їздовий характер. В процесі перевзування, назбиралося доволі багато зівак. Як не як, а це була перша ніва на BFGoodrich MT в Ужгороді!!! Я тоді напевно, мало і занався….)))
В моєму селі, де проживаю, це була тема для обговорення на тиждень: «Скільки грошей він дав за колеса…!»
Після цього, в моєму житті настає наступний етап, етап знайомства з однодумцями. Першим товаришем став Тьєрі. Це досить цікава людина з Франції. Маючи свій бізнес в Україні, він виділявся надзвичайно дружелюбністю й доброзичливістю, а також своїм вічно-брудним Grand Cheerok. Через нього, знайомлюся з Денисом, який на той час організував Ужгородський клуб «Діскавері». Довго не думаючи, вступаю в нього, і беру участь в їх заходах. Тут теж з’являється велика кількість знайомств як серед своїх, так і серед іноземців. Будучи в клубі, я побачив свій край, де я живу, наскільки він гарний і чудовий. Подяка Богові, ну і моїм Батькам…))
Ну, наслухавшися різного роду порад, та й отримавши практичний досвід, процес покращення автомобіля продовжився. Сказати те, що я його практично перебудував, буде неправильним. Все ж таки, я особисто схилявся до того, щоб в авто основні його життєво-важливі елементи були максимально наближені до стандартних. In this review, we focus on the quality of the sportsbook. sports.betway.com have a total of 28 different sports for customers to choose from. Поясненням цього є досить просте: ремонтопридатність в важких умовах. За період експлуатації автомобіля, в трансмісії було змінено передаточне співвідношення головної пари, у зв’язку переходом на максимально допустимий розмір резини 235/75 R15. Додатково було підсилено кріплення переднього редуктору, дообладнання автомобіля лебідкою, захисною, захистом життєво важливих елементів трансмісії, дугою та й експедиційним багажником. На цьому все.
Від встановлення само блокувальних диференціалів відмовився категорично. Краще протягнутися на лебідці ті 15-20 метрів, ніж бігати в пошуках поломаних на піввісей.
Двигун повністю стандартний, об’ємом 1600. Звісно, в деяких випадках його потужності не вистачає. Але тоді в дію йде лебідка. Для мене основним питанням є саме надійність автомобіля. Тому й переважно він в стандарті.
Як вона мене возить, мене влаштовує. Адже в кожного поза шляховика є свої можливості. Головне поставити перед собою конкретні цілі: А чого саме ти хочеш від нього?
Етапом подальшого розвитку, настала організація нами Закарпатського офф-роад клубу «MudWay».
Даний клуб є зовсім молодим, який поєднує погляди тих людей, які люблять подорожувати на поза шляховиках по цікавим та надзвичайно гарним куточкам наших Карпат. Клуб є відкритим для будь-кого. Основними принципами якого є поважне та бережливе ставлення до природи, взаємодопомога кожному учаснику, проповідування здорового способу життя, ну і звісно, заїжджати в самі важкодоступні місця.
Саме завдяки своїй «нівці», у мене з’явилася велика кількість чудових друзів, які розділяють мої погляди на світ, які в будь-яку мить готові допомогти, які діляться власним досвідом з тих або інших питань.
Ну що ж, життя триває далі, тому наступним етапом, має бути підкорення інших, надзвичайно гарних і неповторних куточків світу!
Тим, хто набрався терпіння й прочитав біографію «Нівовода», висловлюється подяка!!!

Сообщение отредактировал chepic - 27 апреля 2017 10:00
Перейти в начало страницы
Андрюха
26 февраля 2009 13:40
Сообщение #2



Сторожила форума

  • 102

Репутация: - 2 +
Группа: Журналисты
Сообщений: 833
Регистрация: 24.01.2009
ICQ:--

Авто: УАЗ Hunter (Цапик)
Город: Ужгород

Молодець! Ти самий дисциплінований із нашого клубу! Гарна стаття а діагноз ще кращий! Я сам ніяк не сяду і не напишу! Думаю, що до завтра впораюся!
Перейти в начало страницы
Romi2121
26 февраля 2009 13:54
Сообщение #3



Новичок

  • 17

Репутация: - 0 +
Группа: Гости
Сообщений: 0
Регистрация: 1.01.1970
ICQ:--



Ну, давай, сідай пиши, всім інтересно почитати за кожного, кого з чого і як "повело")).
Головнге зібратися і сісти, а там вже пальці самі начинають клацати.
Перейти в начало страницы
Андрюха
26 февраля 2009 14:21
Сообщение #4



Сторожила форума

  • 102

Репутация: - 2 +
Группа: Журналисты
Сообщений: 833
Регистрация: 24.01.2009
ICQ:--

Авто: УАЗ Hunter (Цапик)
Город: Ужгород

Так да, але на роботі дьоргають то туди то сюди! Ніяк не зберуся! Вже почав але коли закінчу ще не знаю!!!!
Перейти в начало страницы
explorer
26 февраля 2009 19:43
Сообщение #5



Новичок

  • 17

Репутация: - 0 +
Группа: Гости
Сообщений: 0
Регистрация: 1.01.1970
ICQ:--



Ромка молоток, а саме головне шо не лінинишся як я.
Перейти в начало страницы
defiland
26 февраля 2009 21:20
Сообщение #6



Новичок

  • 17

Репутация: - 0 +
Группа: Гости
Сообщений: 0
Регистрация: 1.01.1970
ICQ:--



Ромка - респект!
Перейти в начало страницы
Romi2121
27 февраля 2009 10:12
Сообщение #7



Новичок

  • 17

Репутация: - 0 +
Группа: Гости
Сообщений: 0
Регистрация: 1.01.1970
ICQ:--



Thanks!!! На підготовку доної статті у мене пішло біля трьох вечорів. Писав вільно, вживаючися і згадуючи самі визначні моменти свого життя. Деякі спогади були дуже чіткими...
А тепер давайте потихеньку добавляти кожен свою розповідь, я думаю даний розділ, буде досить таки цікавий і повчальний для інших.
Перейти в начало страницы
Granader
6 марта 2009 21:51
Сообщение #8



Новичок

  • 17

Репутация: - 0 +
Группа: Гости
Сообщений: 0
Регистрация: 1.01.1970
ICQ:--



Молодець,гарно написав,головне з душою!!!
Перейти в начало страницы
Кенс
3 ноября 2015 11:22
Сообщение #9



Новичок

  • 17

Репутация: - 0 +
Группа: Гости
Сообщений: 0
Регистрация: 1.01.1970
ICQ:--



День добрый,

меня звать Владислав я из Ужгорода, бывший владелец буханки, буханка уехала подбираю Ниву для покупки с ограниченным бюджетом. Есть ли возможность каким либо образом пообщаться с вами как опытным Нивоводом?-) Так сказать для перенимания опыта, или как получится. Я пробовал взять ваш телефон у пана Робия, но у него телефон говорит - за зоной досяжности.

Пы.сы. вынужден написать сюда, ибо на сайте форма отправки глючит и не отправляет, отправка на емейл аналогично.

С уважением,
Владислав.
Перейти в начало страницы
Быстрый ответ Ответить
1чел. читают эту тему (гостей: 1)
Пользователей: 0

  Сейчас: 29 марта 2024 02:04